Круглий стіл «Цифрова трансформація і кібербезпека в системі охорони здоров'я України»

Пандемія. Сьогодні це одна з найважливіших тем для обговорення, тому що Covid-19 показав нам усі недосконалості всесвітньої системи охорони здоров'я. В один момент на нас звалилася проблема, про котру ніхто ніколи не думав. Що з нею робити? Як реагувати? А головне, як зробити швидко та якісно, але не нашкодити такої життєво важливої галузі?

Саме для розв'язання цих питань 15 липня у Києві зібрався круглий стіл «Цифрова трансформація і кібербезпека в системі охорони здоров'я України». Мало хто знає, але українська модель системи eHealth оцінена європейськими експертами з Організації економічного співробітництва та розвитку, як зразок для наслідування у всьому світі! Є навіть ті, хто зовсім не знає, що таке eHealth і чому зараз повна реалізація цієї системи може допомогти нам у боротьбі з Covid-19.

Давайте спочатку розберемося, що таке eHealth? Електронна система охорони здоров'я eHealth — українська інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління медичною інформацією в електронному вигляді. До її складу входять центральна база даних та медичні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматичний обмін даними через відкритий програмний інтерфейс (API).

Електронна система охорони здоров'я в умовах пандемії може стати найкращим вирішенням. Наприклад, медичні картки онлайн дають змогу лікарю, незалежно від місця перебування, ознайомитися с історію хвороби пацієнта. Пацієнт же може спілкуватися зі своїм лікарям онлайн сидячі вдома і дотримуючись умов карантину. Або зробити можливим видачу рецептів на ліки також онлайн, щоб людини не потрібно було йти у лікарню, а ця функція особливо важлива для тяжких хворих.

Беручи до уваги важливість й актуальність eHealth, організаторами круглого столу виступили самі представники Рада національної безпеки та оборони України (РНБО), Національна асоціація кібербезпеки (НАК) та консорціум «Цифрова охорона здоров'я» eHealth при підтримці Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Метою було формування робочої групи та програми дії для сприяння реалізації пілотних проєктів з впровадження електронної системи охорони здоров’я, щоб продемонструвати світовій спільноті успішний кейс цифрової трансформації такої важливої галузі для держави, як охорона здоров'я. Уже зараз Україна має результативні приклади впровадження цієї системи: запис онлайн до лікаря, онлайн медична картка в деяких містах та консультація зі своїм сімейним лікарям через месенджери.

У рамках круглого столу були обговорення найбільш важливі питання на сьогодення:

• безпека процесу цифрової трансформації здоров'я;

• можливі заходи щодо захисту критичної інфраструктури;

• додаткові заходи щодо економічної та національної безпеки;

• стандарти інформаційної безпеки для охорони здоров'я України;

• надійні механізми захисту інформації систем і даних пацієнтів;

• навчання медичних працівників та ІТ фахівців передовим технологіям і програмам цифр охорони здоров'я;

• що значить надійно захищені персональні дані;

• український eHealth сьогодні: Чи відбувається прозорий і гармонійний розвиток галузі eHealth сьогодні;

• порядок функціонування та завдання електронної системи охорони здоров'я;

• підвищення рівня медичного обслуговування пацієнтів;

• практичні проблеми кібербезпеки державного секторну Україну в охороні здоров'я;

• міжнародна практика захисту даних.

У ході обговорення були визначенні плюси та мінуси функціонування системи. До основних дуже важливих переваг eHealth належать єдина база даних, що спрощує роботу лікарям та життя пацієнтів. Усі дані щодо стану здоров'я пацієнта зберігаються в одному місці, швидко знаходяться та передаються між медичними працівниками та закладами. Також система може знищити бюрократію та корупцію, адже все буде проходити за єдиною прозорою системою, де можна контролювати закупівлі та ціни, тим самим, знищуючи спекуляцію. Авжеж є і проблеми, такі як загроза, пов’язані з безпекою персональних даних та відсутність контролю з боку держави за діяльністю приватних компаній. Саме для обговорення цих питань зібрались представники влади, бізнесу, вчені, лікарі та громадськість.

Учасники круглого столу прийшли спільною думки, що проблеми, спричиненні коронавірусом повинні стати першими у порядку денному нашої влади. Карантин у всій державі безумовно зберігає здоров'я людей, але тягне економіку у дуже скрутне становище. Ми бачимо необхідність ведення eHealth на всеукраїнському масштабі та активної праці над електронною системою саме зараз, коли люди повинні дотримуватись карантинних правил, проте паралельно потрібна дуже швидка реакція з боку лікарів.

Електронна система охорони здоров'я може допомогти мінімізувати соціальні контакти та налагодити співпрацю між медичними закладами, лабораторіями, фармацевтикою та, авжеж, пацієнтами та медиками. Сьогодні дуже важливо дати змогу громадянам користуватися якісним медичним сервісом у режимі онлайн та максимально захистити їх від можливих цифрових злочинів. У нас немає часу на довгі роздуми, наша країна повинна працювати над удосконаленням своєї системи охорони здоров'я негайно та спільними силами, без вставання палок у колеса.

Подивитись повністю Круглий стіл можна за посиланням:

https://youtu.be/yh0_m4znceA

Цифровое средневековое здравоохранение. Глобальная технологическая трансформация после COVID-19

“Мертвец — это всего лишь пока что неизлечимый больной” — Жан Ростан

Ваша жестокость! Представьте, что Вы самый умный и изощренный человек на Земле, Вы почетный член различных сообществ и от Ваших решений зависит судьба правительств многих стран. Именно Вы решаете, какая экономика будет развиваться, а какая умрет. Элита и мировая знать считают за честь знать Вас лично. Вы можете сместить любого президента одним движением руки, а небольшим замечанием “уронить” акции ключевых мировых компаний из списка Fortune 500. Вы всегда ожидаемый гость в Римском и Бильдербергском клубе, Вас все хотят и слушают с придыханием.

Как такое возможно? Возможно, и это называется капитализм и глобализация, — власть, одним словом.

Всё больше людей со всё большей остротой ощущают изменения: в последние десятилетия с миром что-то произошло; что-то бесповоротно изменилось; знакомый мир почти исчез; наука об обществе изучает не столько сегодняшний мир, сколько – по инерции – мир вчерашний; гуманитарное и обществоведческое образование представляют студенту в большей мере картину того мира, который уже ушёл. Мир меняется быстрее, чем наука, в её нынешнем состоянии, способна это уловить.

В существующем глобализированном мире была создана такая организация, как Всемирная организация здравоохранения (ВОЗ), чтобы обеспечить сотрудничество между различными правительствами по глобальным вопросам, связанным со здоровьем. И сейчас вспышка COVID-19 грозит тотальной перегрузкой системы здравоохранения и мировой экономики.

Перед лицом такой пандемии, как эта, когда случаи коронавируса зарегистрированы в более чем 150 странах, подобные организации должны иметь правильную и точную информацию, чтобы максимально оперативно выбирать лучший вектор действий. И сейчас, как никогда ранее, зависимость от цифровых коммуникаций возрастает. Интернет почти мгновенно стал главным каналом для эффективного человеческого взаимодействия и основным способом работы, общения и поддержки друг друга.

Как заявил Юваль Харари в своей новой статье для журнала TIME: «Если краткосрочный карантин и впрямь нужен для приостановления распространения угрозы, то долгосрочная изоляция лишь приведет к экономическому коллапсу – не предоставив при этом никакой защиты против инфекционных заболеваний. Напротив: настоящий антидот от эпидемии не сегрегация, а кооперация». Это относится не только к социальному взаимодействию, но и к технологиям сотрудничества, которые позволили бы странам, организациям и отдельным лицам обмениваться большими объемами данных, чтобы они могли эффективно работать вместе в период кризиса. Однако в стесненных во времени ситуациях, когда происходит перенасыщение информацией, технологии и инфраструктуры, существующие в настоящее время, больше не отвечают нынешним требованиям. Они ограничены в таких областях, как полная совместимость, надежность и безопасность данных. В результате мы не понимаем того, что происходит на местном уровне, и, следовательно, мы не можем дать точные рекомендации на глобальном уровне.

Инновации и роль науки в здравоохранении

Как мы уже представили выше, Вы достигли всего, что можно было достичь в материальном смысле. Это означает, что любая инновация потенциально может стать угрозой, ведущей к потере Вашего статуса, не так ли?

Как Вы будете себя вести, Ваша жестокость? Как реагировать на инновации в данном случае?

Ответ хорошо описан у Томаса Куна в книге «Структура научных революций».

Однако, инновация также может стать источником роста, особенно, когда “старый хозяин” ушел и оставил “двери открытыми” для нового.

Недавний анализ Frost & Sullivan, Global Digital Health Outlook, 2020, представляет всестороннюю картину наиболее значительных изменений в областях, которые будут стимулировать рост и инновации во всем мире цифрового здравоохранения.

Он определяет основные точки данных в цифровом здоровье и влияние будущих этапов, прогнозируемых на этот год. Он охватывает области искусственного интеллекта (ИИ), блокчейн, кибербезопасность, цифровую терапию, управления здоровьем и благополучием сотрудников с помощью ИТ, дистанционное наблюдение за пациентами, теле медицину, femtech и аналитику данных.

Если говорить о блокчейне, например, то его потенциал заключается в обеспечении обмена надежной научной информацией.

Наука полностью должна вернуться к истинным понятиям научной этики и научной методологии, вновь должна служить интересам общества, быть свободной от политики и корпоративных манипуляций. Также существует необходимость в надежной экосистеме, в которой можно свободно управлять и обмениваться данными, поскольку это, в свою очередь, будет способствовать сотрудничеству и взаимодействию.

Такое взаимодействие станет возможным благодаря полной оцифровке медицинской документации, открывающей возможности, выходящие далеко за рамки простого обмена информацией. Что, если бы существовала управляемая частная разрешенная сеть, в которую ключевые заинтересованные стороны, такие как научно-исследовательские лаборатории и университеты, могли загружать данные? Общая цифровая инфраструктура и уровень приложений могут быть огромным преимуществом, поскольку это позволит больницам, органам государственного управления и частным компаниям, таким как страховые компании, эффективно сотрудничать и обмениваться решениями и знаниями. Такая передача мгновенных, актуальных и достоверных данных между медицинскими работниками во всем мире может, и принести пользу исследованиям и оптимизировать клинические испытания.

Цифровое здравоохранение

(eHealth, wireless health, mobile health, EHR, telehealth)

Цифровое здоровье можно попытаться определить, как применение данных для оказания медицинской помощи, используя вычислительные и телекоммуникационные технологии для поддержки бизнес-процессов, клинических процессов и управления данными пациентов. В этом определении изложены возможности для роста, которые повлияют на устоявшиеся организации, чтобы трансформировать свои бизнес-модели и побудить новых участников изменить способ оказания медицинской помощи.

Все заинтересованные стороны в области здравоохранения (пациенты, поставщики и фармацевты) получат выгоду, равно как и технологические компании, которые наращивают свои усилия по использованию новых возможностей на мировом рынке здравоохранения.

Раз мы все еще “крутим колесо” модели капитализма, поговорим и о деньгах.

Ожидается, что устойчивый переход отрасли здравоохранения к улучшению результатов лечения пациентов, сдерживанию затрат и оказанию помощи на основе стоимости приведет к тому, что объем мирового рынка цифрового здравоохранения превысит 504,4 млрд долларов США к 2025 году (в текущих условиях пандемии данная отметка может быть достигнута значительно ранее).

* согласно новому исследовательскому отчету Global Market Insights

При этом объем мировых затрат на здравоохранение ежегодно растет и уже превышает отметку в 10 трлн долл. США. Этот график экспоненциального роста будет основан на использовании повседневных технологий, таких как сенсоры смартфонов, аналитика данных и облачное хранилище, которые способствовали исследованиям в области цифрового здравоохранения. Традиционные бумажные модели заменяются решениями электронного сбора данных (EDC), которые помогают сократить растущие расходы на здравоохранение, расширяя возможности пациентов и граждан, а также поставщиков медицинских услуг в сборе и анализе данных в режиме реального времени. Рынок цифрового здравоохранения также получает значительный импульс от правительств, стремящихся снизить расходы на здравоохранение, которые несет государство, и это понятно.

Многие эксперты придерживаются мнения, что изменение статус-кво в здравоохранении окажет значительное влияние на оказание медицинской помощи в ближайшем будущем, когда цифровое здравоохранение позволит пациентам получить доступ к своему здоровью и получить помощь от экспертов, не прибегая к практическим специальным навыкам.

Выгоды для отрасли здравоохранения от “цифры”

Неопровержимо доказано, что ранняя диагностика заболеваний значительно снижает стоимость медицинского обслуживания, что является одним из основных факторов, обеспечивающих быстрый рост рынка цифрового здравоохранения.

Непрерывное отслеживание, мониторинг и анализ состояния здоровья в режиме реального времени обеспечивает улучшенное понимание состояния организма человека, и дает возможность очень раннего прогнозирования заболеваний. Такие изменения на индивидуальном уровне не просто устраняют системные затраты за счет уменьшения потребности в лечении, но и проводят к продлению жизни человека.

К примеру в Великобритании Национальная служба здравоохранения (NHS) ежегодно тратит почти 2 млрд фунтов стерлингов на неэффективное или дорогостоящее лечение, что часто является следствием позднего выявления заболеваний. Прогресс цифрового здравоохранения может способствовать снижению затрат на такие неэффективные методы лечения, а также уменьшению расходов, связанных с медицинскими услугами. Кроме этого, существует множество областей, в которых блокчейн, AI и другие технологии могут принести пользу. Например, управление клиническими данными, контроль поставок и расчет счетов за них, предупреждение заболеваний, проведение быстрых и качественных медицинских исследований, снижение расходов на выпуск фармацевтических препаратов и контроль их качества, возможность наиболее раннего прогнозирования диагнозов, персонализация медицины, лечение людей на расстоянии и др.

Надежность и безопасность данных

Важно не то, чем человек обладает или не обладает; важно то, что он боится потерять. И в данном контексте речь идет не только о самом здоровье человека, но о его медицинских данных. Индустрия здравоохранения обязательно должна обрабатывать и хранить колоссальный объем данных, но это представляет собой серьезную проблему с рисками, варьирующими от неправильного управления медицинскими записями до нарушений безопасности.

По мере роста рынка цифрового здравоохранения потребность в кибербезопасности также будет возрастать. Регуляторы в Соединенных Штатах и других странах будут налагать огромные штрафы и пени на тех поставщиков медицинских услуг, которые не должным образом будут защищать данные пациентов, нарушение которых может спровоцировать угрозу личной жизни пациента и данных безопасности в целом.

Получение доступа к записи о пациенте может быть очень трудоемким занятием, потенциально откладывая лечение и уход этого пациента. Это также может привести к неправильному управлению этими записями и, в худшем случае, к ошибочным диагностикам.

Нужно ли мировому сообществу и заинтересованным группам стремиться к децентрализации здравоохранения и переходу на распределенные базы данных?

Одно известно точно, для медицинских работников и больниц наличие надежной базы данных медицинских карт уменьшит риск ошибочного диагноза, что в конечном итоге приведет к оптимизации процесса лечения.

Будущие возможности

Рост пожилого населения в таких странах, как США, Китай, Япония, Индия, ОАЭ и остальном мире, вызывает огромный спрос на новые открытия для цифрового здравоохранения, таких как телемедицина, чат-боты, мобильное здравоохранение и искусственный интеллект. Согласно прогнозам ООН, к 2050 году 22 % населения Земли будет пенсионерами, а в развитых странах на каждого работающего гражданина будет приходиться по пенсионеру.

Это всё в сочетании с ожидаемой нехваткой врачей и медицинского персонала заставит всех участников отрасли принять “цифру” в качестве основы для следующего поколения доступа к пациентам, для принятия клинических решений, управления рабочими процессами и наблюдением за здоровьем населения.

Чтобы получить конкурентное преимущество, организации будут стремиться использовать возможности роста путем:

• обеспечения присутствия опытной ИТ-организации, которая может управлять сочетанием внутренней и облачной инфраструктуры, платформ и сервисов;

• развития экосистемы компаний, которые вносят вклад в выгодное ценностное предложение для всех заинтересованных сторон;

• выделения значительных ресурсов для кибербезопасности;

• предложения очистки и обработки данных для оптимального использования аналитики больших данных, стимулируемой ожидаемым ростом генерируемых данных о состоянии здоровья пациента от удаленного мониторинга;

• предоставления комбинации устройств, платформ и решений для управления данными и медицинскими услугами.

На мой взгляд масштабная технологическая трансформация здравоохранения должна идти минимум по пяти основным направлениям:

1. Обеспечение безопасности данных и систем.

2. Создание новых платформ и экосистем.

3. Развитие организаций на основе данных и алгоритмов.

4. Обеспечение надежности и эффективности.

5. Усиление инфраструктуры инноваций.

Построение мощных, надежных и гибких технологических платформ, которые смогут обрабатывать большие объемы данных за короткое время, и перевод на них всех медицинских сервисов является началом построения глобальной совместной экосистемы здравоохранения.

Я осознаю, что человечество находится на пути этих трансформаций, и создание подобной глобальной экосистемы здравоохранения, с помощью современных технологии, требует времени, но это решит многие важные проблемы и устранит угрозы, связанные со здоровьем в будущем.

Не смех продлевает жизнь, а роботы.

Об Авторе

Анна Бондаренко - амбассадор американской технологической компании Suntri inc., серийный предприниматель и практический специалист по развитию бизнеса, которая доказала способность применять новые идеи, изобретательность и инновации, чтобы вывести компании, некоммерческие организации и частных лиц на новый уровень, преодолеть препятствия и создать конкурентное преимущество. Анна имеет успешный опыт управления проектами в Италии, Германии, Нидерландах, Франции и Китае.

Профессиональный музыкант, создатель онлайн платформы для всех музыкантов и любителей музыки по защите авторских прав и монетизации интеллектуальных активов - Suntri Music.

В рамках мирового кризиса и пандемии COVID-19 на данный момент применяет свой организаторский опыт, связи в технологическом мире и творчество для перевода системы здравоохранения на «цифровые рельсы», повышая эффективность медицинского обслуживания и всей индустрии здравоохранения, чтобы сделать ее доступной для каждого человека в Украине и во всем мире.

Глава представительства британской технологической компании в секторе здравоохранения, которая создаёт Единую Электронную Медицинскую Карту Личного Контроля - Dr. Umka

Інноваційний онлайн Дніпро чи не далекоглядний офлайн Київ: що обере Україна?

Пандемія через новий вірус Covid-19 докорінно змінила наше буденне життя. 900 мільйонів людей були змушені залишитись вдома і не виходити на вулицю без потреби. Щоб не зашкодити здоров'ю людей та не ввести держави у швидку тотальну економічну кризу, було знайдено рішення у дистанційній роботі. Це не було щось зовсім новим, уже багато корпорацій та компаній мали дистанційних працівників через те, що це суттєво заощаджує кошти та час. Навіть вже наші державні органи, наприклад Кабінет Міністрів України, почали практикувати онлайн-зустрічі через Zoom. Начебто, рішення знайшли, тому треба, не гаючи часу, приступати до застосування подібної практики по усій Україні. Проте знову ми знаходимо дуже важливі та спочатку непомітні нюанси, котрі фактично паралізують вже наявні інноваційні процеси в регіонах нашої держави.

30 березня 2020 року приймається Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)". Це досить великий закон із поправками до багатьох сфер, але про нього оприлюднили невелику кількість інформації. Проте, якщо прочитати його повністю, може виникнути багато питань. Особливо турбує невеликий, але вкрай важливий абзац стосовно дистанційної роботи органів державної влади. Ось текст поправки:

Скріншот з офіційного сайту ВРУ

Що це означає? Цією поправкою забороняється проводити онлайн-конференції та онлайн-голосування органів місцевої влади, якщо питання не є критичним. Результатом може бути дестабілізація роботи всіх органів місцевої влади, тому що невідомо хто та як буде вирішувати, що питання є невідкладним. Фактично, це майже заборона на проведення усіх онлайн-засідань та голосувань. Також це вкрай негативно вплине на ефективність праці держслужбовців. Дистанційне засідання можна зібрати за пару хвилин, швидко розв'язати питання та почати діяти. До речі, у цьому ж законі гальмується і швидкість зібрання засідань, бо за новими змінами — не можна провести онлайн-засідання, якщо не сповістив усіх учасників за 24 години. Чи можна зараз гаяти час, коли світом несеться пандемія? Чи коли Україна має колосальні наслідки від пожеж? Чи чекати засідання, коли горять села? 24 години можуть дуже дорого коштувати українцям. І останнє, а як же нашуміла діджиталізація країни, чи вона тільки для обраних?

Майже увесь світ зараз переходить до дистанційної роботи. 17 березня іспанський парламент за одну хвилину ратифікував приєднання Північної Македонії до НАТО за допомогою онлайн голосування. Щоб проголосувати, депутатам потрібно було вести свій пароль та залишити свій цифровий підпис. Латвійський Сейм вже заявив, що переходить до онлайн-засідань. Не відстають і грузинські парламентарі. Вони вирішили не зволікати та доручили розробити ініціативу, яка дозволить проводити онлайн-засідання та голосування. Міжнародні організації також не стали осторонь відеоконференцій. ООН, Рада Європи, ОБСЄ, ЄС масово переходять на дистанційний режим роботи. Світовий банк і МВФ заявили, що 17-19 квітня вперше в історії провели весняні зустрічі "в Інтернеті".

Одна з перших зустрічей представників Дніпровської ОДА у відеосервісі Zoom

Ми бачимо багато прикладів з інших країн, котрі вже працюють дистанційно. У нас також є досить успішні кейси організації роботи онлайн. Передовим містом в онлайнізації стало Дніпро. Ще до карантину, у жовтні 2019 року, Дніпровська ОДА разом з представниками порталу iGov почали втілювати програму eDniproODA. Першою новацією стало запровадження онлайн-конференцій через Zoom. Відтоді, держслужбовці можуть швидко і з будь-якої точки світу розв'язувати нагальні питання. Коли настав карантин, Дніпро знов першим почало змінюватись. У березні Дніпровська місцева рада вперше в Україні провела онлайн-засідання та голосування через Zoom.13 квітня Дніпровський окружний адмінсуд провів перше в країні онлайн-слухання через Zoom між ТОВ "Трансформ Енерджі" та київською митницею Держмитслужби. Зараз на сайті суду можна подати електронне звернення громадян та подивитись розклад найближчих онлайн-слухань. Взагалі, Дніпро — перше місто в Україні, яке на своєму прикладі показало, як можна швидко та ефективно налаштувати працю будь-яких державних органів.

Перше онлайн-голосування в Україні (Дніпровська міська рада)

Ще один яскравий український приклад, 21 квітня відбулась Zoom-конференція профільного комітету ВРУ щодо внесення поправок до, так званого, "антіколомойскому закону". Окрім депутатів, участь взяли представники зацікавлених сторін — наприклад, Нацбанку, Фонду гарантування вкладів, Міністерства юстиції (в одній частині учать взять сам міністр — Денис Малюська).

Онлайнізація торкнулась не тільки політичної сфери. Зараз ми маємо загальноукраїнську онлайн-школу, усі ВУЗи стали дистанційними та навіть з’явиться церква у смартфоні! УПЦ планує запустити власний мобільний додаток "Моя Церква”. Верховний архієпископ Святослав (Шевчук), в інтерв’ю для Liga.net, зазначив, що у них тепер є “ZOOMні дні”: “Це дні, коли ми годинами безперервно сидимо, спілкуючись зі священниками, а священники своєю чергою — з людьми. Цього ZOOM-контакту усі чекають з великим нетерпінням”. До речі, у квітні 2020 року кожен день Zoom користуються 300 мільйонів осіб.

Зустріч Кабінету Міністрів Великобританії у Zoom-конференції

Ми бачимо, що світ не зупиняється! Усі почали пристосовуватись до нових реалій. То чому в України так нахабно та нишком хтось намагається дестабілізувати роботу органів місцевої влади? Чому ми маємо подвійні стандарти: за місяць приймається закон, котрий обмежує онлайн-конференції, та з’являються паспорти громадян в додатку Дія? Одним дають можливість рухати нашу країну до діджиталізації, а іншим — перешкоджають у їх починаннях. Дуже багато питань щодо нового закону та ситуації загалом, але, на жаль, відповідей та пояснень ми не чуємо.