Як, стоячи поруч із злодієм, не потрапити під роздачу

За останні півроку було дуже багато сказано про електронний уряд, діджіталізацію України, державу в смартфоні і ось це ось усе. Кажуть звідусіль - з екранів телевізорів, смартфонів, в блогах, інтерв'ю, офіційних промовах в ООН і ще з тисячі інших джерел. Кажуть красиво, переконливо, показують презентації, освоєння бюджетів, головні сторінки розроблених сайтів і десятки лого партнерів. Сучасні реформи у всій красі і величі! Правда ж?

Ну, майже...

Давайте перенесемося з теорії в реальність і подивимося, що дійсно було зроблено за останні 5 років в сфері діджіталізаціі. Фактично, піонером у цій галузі стала команда Дмитра Дубілета і Володимира Білявцева з сервісом iGov (https://igov.gov.ua). Сервіс створювався в муках і суперечках, в нескінченній боротьбі з внутрішніми інструкціями та відсутністю доступу до ключових даних. Але він був нарешті створений, відкритий і працює. Так, є косяки і незадоволені, як в будь-якому проекті, є над чим працювати і допрацьовувати, але заявлені функції проект виконує. Через декілька років, коли сервіси та бази даних були обкатані, основні баги виловлені і всі юзер-тести завершені, стало зрозуміло, що подібна електронна система цілком життєздатна і навіть має всі шанси замістити фізичну присутність держслужбовця (цього буквально вимагає Business Process Model and Notation, детальніше - тут BPMN 2.0). Це означає - оптимізація витрат для держави, зручність для людей, скорочення корупції. Поки що все добре.

Єдиною шорсткістю було те, що iGov був запущений і спочатку обкатаний на Дніпропетровщині. Київ, столиця і "центр всього і всіх", почав відставати. На допомогу прийшли все ті ж розробники iGov і запропонували команді проекту Kyiv Smart City частину готового працюючого коду. Мовляв, ось вам подарунок від колег, користуйтеся, радійте, розвивайте електронну демократію в країні. І ось тут починається найцікавіше. Уважно стежте за рухами.

Помах чарівної палички - з'являється офіційні портал Києва https://kyivcity.gov.ua/, наповнюється інормацією та каркасом для раздмещенія міських послуг.

Ефектне па - сайт проводить ребрендинг, новий дизайн, афішуються нові послуги.

Поворот на підборах - проект отримує гроші на розвиток від "Центру Розвитку Інновацій" при НаУКМА, яким керує, не проти ночі буде згаданий, Сергій Лобойко.

Зворотнє сальто в стрибку і фінальне пліє - пройшло п'ять років, сайт заповнений інформацією про послуги, тарифи, міські служби та навіть новинами. І ... всі сервіси працюють в тестовому режимі. (Перевіряти тут https://poslugy.kyivcity.gov.ua/) Натиснув навмання на будь-яку послугу (я їх переклікала штук 6) сайт повідомляє, що розділ в процесі наповнення.

Серйозно? За п'ять років, з практично безлімітним фінансуванням від міської та державної адміністрації, з усім балтом, знайомствами, публічним та закулісним схваленням від Президента України та всіх пов'язаних міністерств і відомств, - за п'ять років обзавестися красивим логотипом, презентацією та купою грамот? Без реального продукту, тільки на одному піарі і красивих піщаних замках. Так, для цього дійсно потрібен не аби який талант, бульдожа хватка і лисяча хитрість - п'ять років сидіти на максимальному бюджеті, під пильним поглядом соцмереж, і зробити рівно ні-чо-го.

Хочу відзначити, що з головної сторінки сайту потрапити на розділ з послугами не так просто. Авторка копалася на сайті хвилин п'ятнадцять і не знайшла нічого, крім інформаційних брошур, звернень та інструкцій. Довелося скористатися всезнаючим Googl'ем.

Це був один приклад красивого танцю з бюджетними грошима. Можна навести ще кілька в різних містах і з різними обсягами, але часу мало, а матеріалу багато. Так що поїхали далі.

Якщо дістатися до футтера сайту Kyiv Smart City, то знайдете його розробника - компанію Kitsoft. Така ж сама назва фігурує під всіма послугами і пов'язаними сайтами. В принципі, нічого поганого в єдиному розробника немає, це лише спрощує і здешевлює роботу. Тільки чи дійсно Kitsoft розробляла зазначені проекти? На сайті компанії в розділі "Проекти" https://www.kitsoft.kiev.ua/portfolio/ досить багато сайтів міністерств, відомств і державних послуг. Тільки один нюанс - більшість з них носить суто інформаційний характер, на них не можна оформити заявку, отримати послуги в електронному вигляді і в принципі скористатися тим, що ми називаємо "електронним державою".

Дивимось далі. Основний конкурент Kitsoft - компанія FDI. На головній сторінці їх сайту вказано, що вони розробляють системи Smart City. На цьому місці у авторки виникло маленьке питання: чому саму систему розробляє одна компанія, а на сайті з кінцевим результатом вказана інша? Друге питання до аудиторії: ось тут https://fdi.ua/#products фігурує дуже багато цікавих задумок і функцій, але особисто я ні разу не стикалася з їх реалізацією. Якщо ви бачили продукцію компанії FDI в справі, тестували її або працювали з нею, - поділіться в коментарях, як воно. Наскільки ефективно? Чи всі працює, як заявлено? Чи працює взагалі?

Питання наступне - як так виходить, що два конкурента допрацьовують продукт один за одним, акуратно діляться одним і тим же джерелом фінансування і використовують досить немаленький обсяг бюджетних грошей на гучний піар і "розділ в процесі наповнення"?Ще трохи про бюджет. Зараз в стінах Верховної Ради йде активне обговорення бюджету на наступний рік. Тут можна знайти стенограму засідання Комітету з питань цифрової трансформації, а всередині - дуже цікаву пропозицію.

Фактично - збільшити сумарний бюджет в п'ять разів. На таке собі винаходження велосипеда, коли вже є готове рішення, яке залишилось тільки інтегрувати та навчити ним користуватися. На що підуть гроші? На чергову піар-кампанію або все-таки на реальні проекти або хоча б модернізацію вже діючих і дуже старих сервісів? Хто і як буде доглядати за виконанням тендерів, техзавдання і дотриманням термінів? Як будуть відбиратися виконавці? На жаль, поки що це питання без відповідей.

Для довідки: 28 вересня відбулася презентація Міністерства цифровий трансформації України і бренду для держави в смартфоні. Вартість розробки бренду зі скромною назвою "Дія" склала кілька сотень тисяч доларів (виконавці - приватні агентства Fedoriv і Spiilka Design Buro, дані AIN.ua). Гроші, правда, заплатила не українська держава, а фонд Східна Європа в рамках програми EGAP. Мені здається, це все, що потрібно знати про розумність витрачання коштів.

P.S. Чому стаття названа "Як, стоячи поруч із злодієм, не потрапити під роздачу"? Тому що авторка має саме пряме відношення до проекту "Електронна Коаліція України", який знаходиться в безпосередній близькості від всіх зазначених в статті персон, дій і продуктів. І ми практично не піаримося. Кажу це як PR-менеджер проекту. Тому що нам просто ніколи - ми працюємо, як безсмертні поні, щоб запустити всі заявлені проекти, функції і послуги у строк і без летальних глюків.

Не завжди той, хто рекламується голосніше і яскравіше за всіх, робить найкращий продукт. Іноді він або вона просто якісно і ефективно спускають в трубу бюджетні кошти. Пам'ятайте про це, коли наступного разу побачите яскраву презентацію без демонстрації готового і вже відтестувати продукту.

Завжди ваша,

PR-менеджер eCoalition-UA

Міла Лернер